СВОБОДА ЯК КЛЮЧОВИЙ ЛІБЕРАЛЬНИЙ ПРИНЦИП

Abstract

У статті запропоновано концептуальний підхід до проблеми свободи як ключового принципу лібералізму. З цією метою здійснено компаративний аналіз премодерного та сучасного тлумачення свободи та показано, що чільна увага домодерних суспільств до проблеми свободи супроводжувалася істотними відмінностями у її тлумаченні. Зокрема, на відміну від давніх суспільств, де людина була цілком і повністю підпорядкована колективному цілому, в сучасному світі свобода, і особливо у її ліберальному тлумаченні проявляється крізь призму індивідуальних прав. Так, у сучасному світі, вільною почувається людина, яка підкоряється встановленим у певному соціальному середовищі законам, якими водночас вона захищається від сваволі та наруги інших людей. Поряд із вказаним виявлено, що класичний лібералізм пропонує негативне тлумачення свободи, яка есплікується не стільки як конструктивна програма розвитку соціуму, скільки як інтенція на руйнування усталеного соціального порядку. Утвердження негативної свободи в конкретно-історичному вимірі, не призвело до встановлення дійсної рівності, зумовлюючи переосмислення базових принципів лібералізму, у підсумку чого індивідуальна свобода починає розглядатися вже не тільки крізь призму індивідуальних прав, а як умова та частина загального добробуту спільноти.